Сьогодні Amnesty International заявила, що новий підручник з історії, у якому, з-поміж іншого, виправдовується російська агресивна війна в Україні, як правомірний акт самозахисту, та порушуються права дітей на належну і якісну освіту, є небезпечною спробою ідеологічної обробки майбутніх поколінь.
Підручник рясніє офіційними кліше російської пропаганди та намагається виправдовувати незаконні дії Росії, від анексії Криму у 2014 році до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Він стане обов’язковою складовою навчальної програми для старшокласників і старшокласниць, які 1-го вересня повернуться до шкіл у Росії та на окупованих Росією територіях України.
За словами Анни Райт, дослідниці Amnesty International у регіоні Східної Європи та Центральної Азії, «цей підручник приховує правду та неправильно представляє факти стосовно грубих порушень прав людини й злочинів за міжнародним гуманітарним правом, скоєних російськими військами проти українців і українок».
«Ідеологічна обробка дітей на вразливій стадії їхнього розвитку — цинічна спроба викорінити українську культуру, спадок та ідентичність, а також порушення права на освіту» — заявила Анна Райт.
Навчальна програма, просочена російською пропагандою
Підручник для учнів і учениць старших класів зображує Росію жертвою західної змови, а не агресоркою. У ньому стверджується, що до повномасштабного російського вторгнення в Україну радники й радниці НАТО активно готували Україну до «нападу на Донбас» — тобто на території на сході України, які були під російською окупацією з 2014 року.
У ньому також написано, що якби Україні дозволили приєднатися до НАТО, то це могло б призвести до руйнівної війни та «можливого кінця цивілізації», тож у Росії не лишалося іншого вибору, окрім як попередити це.
Новий підручник називає повномасштабне російське вторгнення в Україну «спеціальною військовою операцією» та наводить цитату президента Володимира Путіна від 24 лютого 2022 року, коли він оголосив про початок вторгнення: «Це в підсумку питання життя й смерті, питання нашого історичного майбутнього як нації».
Відбираючи у дітей в Росії та на окупованих територіях України їхнє право на якісну освіту — понад 500 українських шкіл наразі знаходяться під російським контролем, — дезінформація в підручнику також ставить під загрозу права громадян і громадянок України на культурний спадок та ідентичність.
На Росії, як на окупаційній державі на підконтрольних їй територіях України, лежать зобов’язання держави-підписантки Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та Конвенції про права дитини. До цього відносяться зобов’язання поважати, захищати й забезпечувати право на освіту та не порушувати це право, ідеологічно обробляючи школярів і школярок пропагандою.
Загрози для українських батьків, учительок і вчителів
Батьки, учительки і вчителі, школярі й школярки на окупованих Росією територіях України знаходяться під загрозою насильства, безпідставних затримань і жорстокого поводження через відмову слідувати російській навчальній програмі, яку запровадили в школах у вересні 2022 року.
Окупаційна влада володіє інформацією про імена та адреси дітей шкільного віку, що проживають в її місцевості. Чиновники й чиновниці з «департаментів освіти» можуть прийти до них додому та вимагати, щоб дитина ходила до школи. Часто вони погрожують каральними заходами, якщо їхні батьки відмовляються відправляти їх до шкіл, які викладають за російською навчальною програмою.
Російські силові структури проводять регулярні перевірки особистих електронних пристроїв — якщо вони помічають матеріали або застосунки для онлайн-навчання за українською навчальною програмою, наслідки можуть бути важкими, включно з арештом і жорстоким поводженням.
Юрій* (не його справжнє ім’я), батько трьох дітей з села біля Нової Каховки (він попросив не вказувати назву села), розповів, що після повномасштабного російського вторгнення його донька перейшла на онлайн-навчання за українською навчальною програмою і продовжувала це робити навіть після того, як у школах ввели російську навчальну програму.
У жовтні 2022 року, через кілька днів після того, як до його будинку навідався російський чиновник, який питав Юрія, чому його донька не ходить на уроки фізично, російська влада безпідставно затримала Юрія, оскільки він не збирався віддавати свою дитину до російської школи. Його утримували й жорстокого з ним поводилися шість днів. «Вони били мене лише один день. Вони годували нас, не дуже добре. Вони також хотіли, щоб ми співали (російський) національний гімн» — розповів він.
Марія* з Нової Каховки, яка виїхала з окупованої Росією території України у вересні 2022 року, розповіла Amnesty International, що російський солдат вибив з рук її доньки її ж телефон, коли на ньому в якості рингтона заграла пісня українською.
Деякі вчительки та вчителі на окупованих територіях відмовляються викладати за російською навчальною програмою всупереч розумінню, що такі дії можуть становити величезну загрозу для їхньої безпеки.
Аліна*, вчителька історії з Ізюма, розповіла дослідникам і дослідницям Amnesty International, що протягом місяців російської окупації їй було страшно викладати українську історію, тож вона ховала свої підручники вдома. Під час перевірок квартири, які проводили російські військові в її районі, вона прикривала свої підручники та мапи із зображенням Криму як частини України, а також інші навчальні матеріали ковдрою.
Коли її багатоповерхівка була пошкоджена обстрілом, російські солдати розграбували будівлю. Аліна розповіла Amnesty International, що їй пощастило, що її книжки не знайшли під час погрому її квартири, оскільки та «не виглядала для них привабливою — вони бачили, що там немає нічого цінного».
Передісторія
Amnesty International працювала над документуванням воєнних злочинів та інших порушень міжнародного гуманітарного права від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Усі опубліковані на цей час напрацювання Amnesty International доступні за цим посиланням.
Будь ласка, за більш детальною інформацією пишіть на електронну скриньку: [email protected]